Го́пник (гоп, гопота) — представник радянської та пост-радянської субкультури, утвореної в результаті інфільтрації кримінальної естетики в робітниче середовище; людина, що вимагає гроші або інші цінні речі від інших людей, шахрай, грабіжник, хуліган. Зазвичай походить з малозабезпечених сімей.
Слово походить з російської мови. За однією з версій, утворилось від старої абревіатури ГОП – рос.городское общество призрения (ГОПи існували на початку XX століття у Петербурзі), за іншою - від слова «гоп-стоп» (на злодійському жаргоні - пограбування, напад, збройний грабіж).
Характерні особливості гопів:
Ходять вони зграйками по 2-3 людини
Бритоголові, або заросші з жирним волоссям
Носять «кепку» та спортивні штани
Улюблене прохання: «дай рубас», «єсть пара двацать пять коп», "займи гривень десять,завтра,віддам мамой клянусь"
